top of page

ІЛЛЯ САМОЙЛЕНКО «ГЕНДАЛЬФ»

КОМАНДИР ПОЛКУ «АЗОВ» І РЕЧНИК

— лейтенант, 27-річний кадровий офіцер українського полку «Азов».

Ілля прийшов до полку у 2015 році, коли він був 21-річним студентом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де вивчав історію. Після початку російсько-української війни Ілля перервав навчання, щоб захищати Україну. Для нього це був громадянський обов’язок, який визначав його як громадянина. Під час служби на сході України втратив ліву руку та праве око. Після пересадок і повного одужання Ілля знову навчився володіти рушницею і знову приєднався до своїх товаришів в «Азові». Ілля хотів відновити службу, незважаючи на поранення, оскільки він не досяг своєї мети в армії — зупинити війну Росії проти України. 

У лютому 2022 року, напередодні ескалації російсько-української війни, Ілля виїхав до Маріуполя і зрештою залишився там захищати місто. Він відомий тим, що вільною англійською мовою проводить історичну прес-конференцію для українських та іноземних журналістів прямо з підвалу металургійного заводу «Азовсталь». Він розкритикував політиків за те, що вони не забезпечили полк достатньою кількістю зброї, і попросив допомоги у світової спільноти. Ілля мав унікальну здатність пояснити міжнародній аудиторії непросту історію полку та важливість підтримки України. Він продовжував спілкуватися з міжнародними журналістами до останнього дня на комбінаті «Азовсталь». 

Незадовго до від'їзду в Маріуполь Ілля почав зустрічатися з Дар'єю Цикуновою, з якою вони раніше дружили. Нині Дарья – активістка, яка бореться за безпечне повернення захисників «Азовсталі». Вона характеризує Іллю як дуже розумну, освічену, чесну і відверту людину. За її словами, Ілля сподівається отримати диплом історика і після повернення поїхати в гори. Вдома Іллю чекає мама Алла з маленькою сестричкою. Весь час роботи на «Азовсталі» він підтримував з ними зв’язок, але тепер вони залишилися в невідомості та сподіваються на його швидке та безпечне повернення. 

ПРЕСА ПРО ІЛЛЮ

СТАРУК МАРІУПОЛЬСЬКОГО МК: «МИ НЕ ГЕРОЇ – МИ СОЛДАТИ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ НАКАЗ»

THE TELEGRAPH

INSIDE MARIUPOL STEEL PLANT AS ARMY CHIEF DESCRIBES HORROR OF BEING BOMBED FOR 73 DAYS

MIRROR

«МАРІУПОЛЬ — МІСТО МЕРТВИХ». РОЗПОВІДЬ ОДНОГО СОЛДАТА ПРО ЖИТТЯ НА ФРОНТІ З ПЕРШИХ УСТ

CTV NEWS

БІЛЬШЕ ГЕРОЇВ

bottom of page